- омертвіння
- -я, с.Стан за знач. омертвіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
омертвіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відморожувати — ую, уєш, недок., відморо/зити, о/жу, о/зиш, док., перех. Внаслідок сильної дії морозу пошкодити частину тіла, довести її до омертвіння … Український тлумачний словник
демаркаційний — а, е. Прикм. до демаркація. •• Демаркаці/йна лі/нія а) умовний, тимчасовий кордон між воюючими державами на час перемир я; б) лінія, що розділяє на зони окупації територію переможеної країни; в) (мед.) смуга запалення, що утворюється в живій… … Український тлумачний словник
омертвляти — я/ю, я/єш, недок., омертви/ти, влю/, ви/ш; мн. омертвля/ть; док., перех. 1) Робити неживим; викликати омертвіння (тканин, клітин, частин тіла і т. ін.). 2) перен. Позбавляти живого змісту. 3) перен. Залишати без руху, використання, застосування.… … Український тлумачний словник